Опис

Фабула справи:

На підставі судового рішення та виконавчого листа відділом державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження та проведено виконавчі дії.

Державним виконавцем на підставі заяви стягувача (згідно ст.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження») винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу та  постанови про стягнення виконавчого збору,  та про стягнення витрат виконавчого провадження.

При повторному зверненні стягувача з заявою про примусове виконання рішення суду приватним виконавцем було відкрито виконавче провадження.

В ході проведення виконавчих дій приватним виконавцем було виконано рішення суду,  погашено борг та сплачена основна винагорода.

У зв’язку з тим, що на майно скаржника накладено арешт державним виконавцем у попередньому виконавчому провадженні представник скаржника письмово звернувся до державної виконавчої служби із заявою про скасування арешту на майно.

Державною виконавчою службою  було відмовлено скаржнику в знятті арешту на майно, посилаючись на те, що останнім несплачений виконавчий збір та витрати виконавчого провадження.

Предмет скарги:

Зобов’язати районний відділ державної виконавчої служби міста зняти арешт з усього майна, що належить на праві власності скаржнику.

Правове обґрунтування:

Згідно ч. 1 ст. 43 Закону України «Про виконавче провадження» у разі перебування виконавчого провадження на виконанні у приватного виконавця авансування стягувачем витрат виконавчого провадження є обов`язковим лише на вимогу приватного виконавця.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 27 Закону виконавчий збір не стягується у разі виконання рішення приватним виконавцем.

Згідно ч. 8 ст. 27 Закону під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі.

Враховуючи викладене вище, повне виконання боржником судового рішення, скаржник вважає, що державним виконавцем неправомірно не виконані вимоги ч. 3 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».